ЄДНАЙМОСЯ СЛОВОМ КОБЗАРЯ
І оживе добра слава, Слава України. І світ ясний надвечірній Тихо засіяє.(Т. Г. Шевченко).
9 березня 2026 року Україна відзначає 212 річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Упевнені, і сьогодні Тарас Григорович Шевченко не був би осторонь подій, не був би байдужим спостерігачем. У постаті Тараса Шевченка – безліч світів, поглядів, можливостей. Він завжди близький нам, завжди сучасний, тому постійно з’являються нові нестандартні та інноваційні форми популяризації його постаті та творів. Більш свідомо вчитуємося в рядки його віршів і переконуємося, що всі вони звернені до нас – українців двадцять першого століття.
Тарас Шевченко виявляв глибокий патріотизм, почуття національної гідності, любові до рідного краю. Україна для поета – чиста, широка, вільна земля, а дніпровські гори для нього святі. Поет закликає нас до єднання та братання: Полюбіте щирим серцем Велику руїну.
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте Того, що немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.
«Муза Шевченка, – писав історик Микола Костомаров, – роздирала завісу... І страшно, і солодко, і болісно, і п’янко було заглядати туди! Тарасова муза прорвала якийсь підземний заклеп, вже кілька віків замкнений багатьма замками, запечатаний багатьма печатями».
